Зустріч з воїном-інтернаціоналістом Анатолієм Пікалом „Солдат війни не вибирає”.
За нього війни вибирає Вітчизна. І який у неї вектор, в такому напрямку і необхідно крокувати воїну, який виконує свій військовий обов’язок. Є держави, що цінують над усе мир, а є навпаки – держави, які налаштовані войовниче доводити свою зверхність над іншими. Саме такою була вчорашня велика імперія під назвою Радянський Союз, яка диктувала наймогутнішим країнам світу свою волю, нав’язувала своє бачення світового порядку. Але, беззаперечно, однією із помилок зовнішньої політики цієї країни стала Афганська війна, 30-річчя закінчення якої ми відзначаємо цими днями. Ця війна тривала майже 10 років – із 1979 по 1989 рік, мобілізувала у свої військові лещата 69 тисяч українців, згубила 15400 воїнів, 3600 із яких були нашими співвітчизниками. Але, водночас, ця війна народила цілу когорту молодих героїв, які своєю мужністю і відвагою варті згадки у новітній історії України.
13 лютого в Хорольську центральну районну бібліотеку на зустріч із воїном інтернаціоналістом, розвідником групи, яка здійснювала розвідувальні операції в афганській країні, Анатолієм Пікалом прийшли учні старших класів Хорольської гімназії. Він був одним із 69 наших земляків-хорольців, які потрапили у вир тієї безжальної війни. Скажемо чесно, ця зустріч була дійсно особливою. Бібліотечні працівники зібрали фактографічний та історичний матеріал про Афганську війну, демонстрували учням уривки із кінофільмів, документальні кадри та світлини героїв Афганістрану. Поряд із цим демонструвалися записи пісень, присвячені героям війни, виконавців Олександра Розенбаума, Назарія Яремчука, групи „Контингент” та українського композитора Ігоря Демаріна.
На не багаточисельному книжковому перегляді літератури стояло лише 6 книг про героїв Афганістану. Ця незначна кількість обумовлена відсутністю видань на цю тематику у фондах бібліотеки. І, звичайно, у наших земляків з’явилася ідея написати книгу про наших героїв, зібрати їхні спогади, опублікувати історичні світлини тієї доби. Але це, поки-що, у планах. Одним із видань перегляду літератури була книга молодого воїна Олександра Стовби, який навіки залишився 22-річним. Юний поет писав вірші у фронтовий записничок і за життя не побачив жодної своєї виданої збірочки. До нас його вірші прийшли у вигляді поетичного збірника „Мама, я вернусь”. Рядочки його безсмертних віршів учні гімназії чули вперше. Але вони їм, звичайно, припали до душі. Основною ж темою всього заходу, який проходив під назвою „Солдат війни не вибирає”, було 30-річчя виведення радянських військ із Демократичної Республіки Афганістан.
Найяскравішим епізодом зустрічі був виступ воїна-Афганця Анатолія Пікала. Учнів до сліз зворушила розповідь героя про побут і життя молодих бійців, історії із бойових завдань, описи суворої, і водночас, красивої природи Афганістану. Під час розповідей на очах присутніх виступали неприховані сльози, адже ця зустріч була пронизана і надією материнського очікування і болем непоправної втрати сина, пройнята великим бажанням бійців повернутися додому і водночас, виконати свій військовий обов’язок. Ця зустріч не залишила нікого байдужим і, сподіваємося, надовго залишиться в пам’яті підростаючого покоління. Реакція дітей на розповідь воїна-афганця вилилася у бурхливі оплески на його адресу. Наші діти уміють цінувати патріотизм, відданість військовому обов’язку і любов до своєї Батьківщини. А на згадку про проведений захід, учні зробили світлину разом із героєм Анатолієм Пікалом та працівниками центральної районної бібліотеки.
Коментарi