Година гумору „Невмирущий сміхотворець” (до 120-річчя від дня народження О.І. Ковіньки)

Витоки українського гумору сягають давнини. Здається, він з'явився на білий світ одночасно з першими українцями. Так, історичне коріння землі Полтавської сягає глибини століть. Яскріє гумором усна народна творчість: безліч анекдотів, жартівливих пісень, коломийок, каламбурів створив український народ. Полтавщина посідає особливе місце в українському літературному контексті. Саме звідси пішли в широкий світ спопеляюча сатира та іскрометний гумор Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Леоніда Глібова, Василя Чечвянського, Пилипа Капельгородського, Остапа Вишні. Це й зрозуміло, бо в нашому краї розквіту наперченого, смішного та дотепного сприяють як природні умови, народні звичаї та традиції, так і суспільні настрої.
До когорти відомих гумористів належить і наш земляк – велет українського гумору Олександр Іванович Ковінька. Цими днями працівниками центральної районної бібліотеки з нагоди 120-ти літнього ювілею видатного українського гумориста для учнів 9 та 10 класів Хорольської загальноосвітньої школи № 1 була проведена година гумору „Невмирущий сміхотворець”.
Ведучі години гумору Оксана Левіна, Ірина Редька, Світлана Сєннікова та Олена Радченко познайомили присутніх із фактами життя та маловідомими сторінками біографії Олександра Ковіньки. Також вони розповіли про його творчий шлях, про його життєву позицію, як громадського діяча, який за свою літературну діяльність був нагороджений орденами Дружби народів, „Знаком Пошани”, був лауреатом премії імені Остапа Вишні. Не легко складалося життя гумориста. У своєму становленні, як громадянин і літератор, Ковінька пройшов складні „університети життя”. Після отримання освіти ким тільки не довелося працювати: наймитував, був сторожем у сільській аптеці, служив у міліції в Полтаві, секретарював у сільраді, виступав у селах з лекціями як інструктор ТСОАВІАХІМу.
Друкуватися почав з 1926 року. З легкої руки Остапа Вишні в газеті «Селянська правда» була вміщена гумореска Олександра Ковіньки «Містки та доріженьки». Молодий письменник виступав з фейлетонами та гуморесками в місцевій та республіканській пресі, зокрема в «Більшовику Полтавщини», «Червоному перцеві».
Успішну працю Ковіньки на ниві літератури було нагло перервано репресивними органами тоталітарної сталінської системи. Як ворога народу, за необґрунтованими звинуваченнями, його засуджують і етапують на Далекий Схід. Після цього його літературна діяльність перервалася на два десятиліття.
Олександра Івановича звільняють на два роки пізніше визначеного терміну – 1947-го. Без права повернення на батьківщину. І тільки у січні 1956 року Ковіньку реабілітували, і тоді ж він повернувся у Полтаву до сім’ї. А за три місяці з нього знімають тавро «ворога народу». Автор знову взявся за перо і почав друкуватися. З-під його пера виходять відомі на весь світ – «Ось не грайте на нервах...» (1958 р.), «Кутя з медом» (1960 р.), «Цвьох — і ваших нєт!» (1961 р.), «Коти і котячі хвости» (1963 р.), «Новели про химери (1965 р.), «Чарівні місця на Ворсклі» (1968 р.), «І таке буває» (1972 р.), «Як воно засівалося» (1979 р.) та багато інших творів.
Протягом заходу декілька гумористичних шедеврів Олександра Ковіньки прозвучали у виконанні працівників районної бібліотеки Оксани Левіної, Олени Сістук та Нелі Бурчак.
Інформацію, що була викладена протягом заходу яскраво ілюструвала та доповнювала презентація, яку підготувала Каріна Мурашко.
В кінці години поезії присутні ознайомилися з переглядом літератури „Світ добра Олександра Ковіньки”. Слід відзначити, що книги, з яких складався перегляд, на вигляд – добре зачитані. Це є свідченням того, що твори нашого видатного земляка й сьогодні користуються великою популярністю. Відповідаючи на запитання про секрет успіху нев’янучої довготривалої ковіньчиної гуморески, знаходимо відповідь у самого автора: «Чесно кажу: слухав я і оте, слухав я і оце, а писав, як мої душевні почуття веліли. Писав, додержуючись народної мудрості: пиши та не бреши».

Ковінька Ведучі Книги Ковіньки

Фоторепортаж за посиланням Година гумору „Невмирущий сміхотворець”.



Кiлькiсть переглядiв: 55

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.