„Бібліотека як осередок сприяння розвитку туризму і збереження культурних надбань краю”, семінар-бібліовояж

У минулу п’ятницю бібліотекарі Хорольської громади зібралися на щорічний виїзний семінар-бібліовояж на тему „Бібліотека як осередок сприяння розвитку туризму і збереження культурних надбань краю”. Але сільських колег чекала несподіванка – семінар виявився не виїзним, окрім виробничих питань, була запланована піша екскурсія по визначним архітектурним пам’яткам міста та до зеленої перлини Хоролу – Ботанічного саду.

На початку семінару бібліотекарів привітала начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Оксана Володимирівна Левіна, яка звернула увагу присутніх на те, що в останні роки спостерігається зближення краєзнавства з туризмом. І одне з центральних місць в їх поєднанні належить публічним бібліотекам, які сприяють поширенню знань серед населення про рідний край, його природу, історію, культуру, пам’ятні події та місця.

Спеціалісти Хорольської центральної публічної бібліотеки підготували для колег бібліотечний записничок „Краєзнавча література та краєзнавчі матеріали як складова фонду бібліотеки” (УстименкоГ.М., завідуюча методично-бібліографічним відділом), поради спеціаліста „Співпраця бібліотеки з місцевими установами, організаціями та закладами по популяризації краєзнавчого туризму” (в.о. директора РедькаІ.В.) та експрес-огляд літератури і матеріалів туристично-краєзнавчого характеру.

А потім, бібліотекарі помандрували вулицею Незалежності (вулиця Мала Кременчуцька була однією з головних в Хоролі на початку ХХ століття), на якій височать історичні для міста будівлі, що являються цікавими місцевими архітектурними пам’ятками ХІХ століття. Однією з таких будівель є приміщення самої бібліотеки. Раніше побутувала думка, що будинок належав підприємцям Дубинським, але наші хорольські краєзнавці та історики дійшли думки, підтвердженої фактами і фотодокументами, що дане приміщення було відкрито у 1897 році як Хорольська слюсарно-ковальська реміснича майстерня повітового земства. На фасаді приміщення бібліотеки розміщена меморіальна дошка Олесю Ульяненку (1962-2010), нашому землякові, письменнику, сценаристу, лауреату Малої Шевченківської премії. Далі на шляху бібліотекарів постав ошатний Будинок культури, приміщення якого колись мало назву „Народний дім”, було зведене за кошти земства до 1912 року і слугувало для поширення надбань культури серед населення. Напроти „Народного дому” велично постала Хорольська спеціалізована школа №1. Приміщення школи було збудоване в 1912 році у стилі російського модерну, цегляне, двоповерхове, П-подібне у плані, має чотири входи. Дах будинку прикрашений парапетами та фронтонами. Будинок увесь час за виключенням воєнних і післявоєнних років (1914-1919, 1941-1953), використовувався як навчальний заклад. У жовтні 2020 року на фасаді шкільної будівлі була встановлена меморіальна дошка видатному українському військовому діячу, борцю за незалежність України у ХХ столітті Сергію Дядюші (1870-1933), який народився в Хоролі. Особливо святково виглядає приміщення бувшого Хорольського реального училища, нині – це відокремлений структурний підрозділ Хорольського агропромислового коледжу Полтавської Державної Аграрної Академії. Сама будівля і прилегла до неї територія знаходяться між двома вулицями – Незалежності та Героїв Небесної Сотні. Це середній навчальний заклад в Хоролі, що існував у 1908-1919 роках. Засноване училище в 1908році у складі перших двох класів. З 1909року вважалося приватним міським реальним училищем, яке мало 7класів з одним підготовчим. 1917 року в училищі навчалося 337 учнів, Утримувалося за рахунок держави, губернського і повітового земств та плати за навчання. В ньому працювало 19вчителів – випускників Київського і Новоросійського університетів, Ніжинського історико-філологічного інституту. Було організоване позакласне навчання з математики, фізики, діяли фізико-математичний гурток для учнів старших класів, метеорологічна станція, обсерваторія. На території збереглася до цього часу водонапірна вежа. А на самому приміщенні в наш час розміщені дві меморіальні дошки Івану Махтейовичу Балюку, заслуженому працівнику сільського господарства України, Герою України, який протягом 1955-1958 років навчався в цьому навчальному закладі та Михайлю Семенку (1892-1937), основоположнику українського футуризму, який у свій час теж навчався в Хорольському реальному училищі.

Підготувала для бібліотекарів таку цікаву і змістовну екскурсію Неля Георгіївна Петльована, екскурсовод Хорольського краєзнавчого музею, до якого теж завітали бібліотекарі.

Семінар продовжив свою роботу і наступною зупинкою став Хорольський краєзнавчий музей, який гостинно відкрив свої двері для бібліотекарів, що з цікавістю попрямували залами музею за екскурсоводом Нелею Георгіївною Петльованою.

Музей в Хоролі було засновано у квітні 1917 року відомим письменником, фольклористом, археологом і краєзнавцем Володимиром Павловичем Бірюковим (1888-1971). Музей проіснував до 1937року. Приміщення, в якому він був розташований, не збереглося. Та у 1965 році відкрився музей при середній школі №2. його експонати були включені до нинішнього музею, що відкрився 6 травня 1995 року. Розміщений музей в одному з двох будинків-близнюків, що були збудовані купцем Дубинським для своїх синів на початку ХХ століття і були вони на той час найкрасивішими будівлями міста. Вірогідно, що з 30-х років ХХ століття (окрім воєнних 1941-1943 років), ці приміщення використовував для своїх потреб Хорольський технікум механізації, як їдальню для студентів, гуртожиток, а пізніше – квартири для викладачів технікуму. Оселився музей в одному з будинків у кінці 80-х років ХХ століття і діє до цього часу. А в пам’ять про перший музей в Хоролі на його фасаді встановлено меморіальну дошку його засновнику В.П.Бірюкову. У музеї працює три відділи: „Природа”, „Історія” із секціями „Археологія”, „Від Київської Русі – до незалежності України”, залом звитяги „Пам’ятаємо. Перемагаємо” та відділ „Етнографія”. Зачудовано ходили бібліотекарі по прохолодним залам музею, насолоджуючись цікавими розповідями екскурсовода. Новинкою було для всіх, прослуховування платівки на старенькому, але з любов’ю збереженому патіфоні, який був подарований музею поціновувачем музейної справи, жителем м.Хорол Гладирем Віктором Миколайовичем. В подарунок кожен учасник екскурсії отримав буклети про два краєзнавчі музеї Хорольщини – Хорольський та Новоаврамівський.

А далі бібліотекарі попрямували до Хорольського ботанічного саду, під розлогі віти старезних дубів, що дарували таку бажану прохолоду у липневий спекотний день. На вході Ботанічного саду екскурсантів чекала завідуюча відділом дендрології та екологоосвітньої діяльності Ботанічного саду Черняк Таїсія Василівна, яка люб’язно повела бібліотекарів ботанічними доріжками від ділянки до ділянки розповідаючи історію створення саду, його розташування та про його зелених мешканців. Отже, Хорольський ботанічний сад – це об’єкт природо-заповідного фонду України загальнодержавного значення, площею 18га, створений у 2009 році. На території Ботанічного саду знаходиться каскад із чотирьох ставків, побудований у 1986 році. До складу Хорольського ботанічного саду входять дубовий гай, сад субтропічних плодових культур, парк юрського періоду, райський (біблійний) сад, горіховий сад, що вже створені. Багато ділянок різної рослинності закладаються і в майбутньому Ботанічний сад буде радувати городян та гостей міста яскравим буянням квітів, трав та екзотичних рослин.

Та вже й зараз очі радують красою цвітіння, ароматом і недозрілими плодами гранатник зернястий, зизифус справжній, азиміна трилопатева, інжир звичайний, мигдаль, мушмула звичайна, хурма віргінська. Повільно піднімаються зелені насадження в парку юрського періоду, представниками яких є цікаві та корисні деревця – гінкго дволопатеве, плоскогілочник східний, ялівець. Колекційний фонд ботанічного саду складається з ліан, кущів, дерев, загалом десь 123 види, та ідентифікованих трав’янистих рослин – 120 видів Провідними є колекції дубів – 10 видів і різновидів та субтропічних плодових культур відкритого ґрунту – 7 видів, а то і більше.

З Ботанічного саду бібліотекарі виходили зморені літньою спекою, але задоволені побаченим і почутим про несказанно гарний куточок Хорольщини, який завжди радуватиме кожного, хто завітає до Ботанічного саду відпочити і помилуватися яскравістю барв будь-якої пори року.

Хочеться подякувати нашим колегам по популяризації краєзнавчого туризму – працівникам Хорольського краєзнавчого музею та Хорольського ботанічного саду за можливість відвідати заклади, що несуть в собі історію наших поколінь, їх культуру, красу та любов до рідного краю.

Кiлькiсть переглядiв: 11

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.