Історія бібліотеки

До революції 2017 року бібліотек масового користування, які були б на державному утриманні, в Хорольському повіті не було. Великі бібліотеки були у панів Хомутова (в його будинку по вулиці Лубенській), Котляревського (в с. Вишняках), Родзянко – у Веселому Подолі та у князя Кільдашова, який тримав свою бібліотеку в будинку по вулиці, яка тепер носить назву Василя Маковського. Після революції 2017 всі ці бібліотеки були конфісковані і передані у фонд міської бібліотеки для масового користування. Спочатку (1924 – 1927 роки) ця бібліотека була в приміщені колишнього Палацу піонерів, а в кінці 1927 року її перевели в колишній будинок Орловського, який містився по вулиці Леніна, зараз вулиця Небесної Сотні, напроти млина Дубинського (нині харчосмакової фабрики).

В цьому ж будинку був розміщений і краєзнавчий музей.
Завідуючою бібліотеки в ті роки аж до 1933 року працювала Кохан А., з 1933 року бібліотеку прийняла Кальманович Блюма Яківна, яка пропрацювала всього рік. Після неї завідуючою стала Голуб.
В 1935 році бібліотека стала районною і була переведена в приміщення по вулиці Карла Маркса, нині вулиця Незалежності.
В 1936 році Голуб виїхала, а завідуючим був призначений Волошин Микола Григорович, який працював до початку Другої світової війни. На початку липня 1941 року Волошин пішов на фронт, а бібліотекар Омельченко Олена Дмитрівна була призначена завідуючою.
Коли бібліотека стала районною (1935 рік), штати її збільшились і вже в 1940 році в бібліотеці працювало разом із завідуючою 8 осіб. Серед них Чорноброва Марія Максимівна, Ромас Марія Іванівна, Нагінська Л., Лисенко Г.В., Левченко Л.Д.
До окупації нашого міста німецькими загарбниками книжковий фонд бібліотеки нараховував 66 тисяч екземплярів книг, з них 6 000 – література для дітей. У фонді було багато художніх книг класиків української, російської, зарубіжної літератури. Була і цінна довідкова література, а саме: „Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрена” в 24-х томах, „Жизнь животный” А. Брема – в 6-ти томах, „Большая и малая советские энциклопедии”, „История искусств” в 3-х томах, „Всемирная история” в 9-ти томах, „Вестник Европы”, „Отечественные записки” та інші.
Перед вступом німців у місто, відчуваючи небезпеку, працівники бібліотеки найціннішу літературу закопали в сараї, але фашисти знайшли її і знищили.
Як тільки місто було звільнене від окупантів (23 вересня 1943 року), Ромас М.І. приступила до збору книг від населення для районної бібліотеки. За місяць-півтора вона зібрала 1 980 книг і 10 жовтня цього ж 1943 року бібліотека відновила свою роботу. Завідуючою райбібліотеки була призначена Ромас М.І. На її клопотання стали надходити в бібліотеку книги з міст Горького, Іваново, Москви. Уже на 01.01.1944 року надійшло 1 706 примірників. В той же час продовжували надходити книги і від населення району. Багато літератури надійшло від Соколовської Ольги Бенедиктівни, від лікаря Полонського (92 книги), секретаря райкому партії Міщенка Йосипа Семеновича (176 книг), від Письменної В.Я. (100 книг). В день відновлення роботи, бібліотека одержала від райкому партії велику географічну карту, на якій бібліотечні працівники щоденно відмічали лінію фронту і часто біля цієї карти секретар райкому Міщенко Й.С. проводив з читачами бесіди. Він взагалі брав активну участь у проведенні всіх бібліотечних масових заходів.
Сама Ромас М.І. поповнила бібліотеку творами В.І. Леніна, які зберегла в своєму сараї. Ще йшла війна, а фонд бібліотеки все зростав.
Після закінчення війни фонд став систематично поповнюватися за рахунок державних коштів. Зростав книжковий фонд і збільшувалася кількість читачів. Уже в 50-х роках фонд бібліотеки становив 68 000 екземплярів, а читачів в районній бібліотеці було 3115 чоловік.
Великого значення надавалося обслуговуванню дітей книгою. Вже в 1947 році при районній бібліотеці був відкритий відділ по обслуговуванню читачів-дітей. А 20 січня 1948 року цей відділ був реорганізований в районну дитячу бібліотеку, завідуючою якої була призначена Василенко Марія Кіндратівна.
В 1958 році при районній бібліотеці для дітей відкрився читальний зал, завідуючою якого була призначена Зєвіна Олена Василівна, яка до того часу, працюючи в районному будинку культури, заочно закінчила Харківський бібліотечний інститут. А в 1960 році Зєвіна О.В. була переведена на посаду завідуючої районної бібліотеки для дорослих.
З 1-го листопада 1977 року районна дитяча бібліотека ввійшла в централізовану бібліотечну систему і Василенко М.К. була призначена заступником директора ЦБС по роботі з дітьми. Бібліотекарем цієї бібліотеки працювала Шевченко Катерина Філімонівна, яка до цього працювала бібліотекарем-пересувником.
До Другої світової війни в районі сільських бібліотек не було, а діяли бібліотеки-пересувки. Бібліотекарями таких бібліотек були люди, які по-справжньому любили книгу і свою любов передавали іншим. Вони добровільно брали на себе цю роботу, не одержуючи ніякої оплати. Робота таких бібліотек висвітлювалася на сторінках районної газети „Соціалістична Хорольщина”. Зокрема в газеті № 153 за липень 1940 року була надрукована стаття „Вогнище радянської культури”. В ній писалося: „При бібліотеці організовано 25 пересувок, які обслуговують колгоспників. Найкраще працюють пересувки, де ними керують тов. П. Лопата (Мелюшки) і тов. В. Лук’янець (Софино)”.
Поряд з пересувками в 50-х роках почали діяти колгоспні і приклубні бібліотеки, яких з кожним роком все більшало. Потім, уже на початку 60-х років, на базі цих бібліотек сформувалися сільські бібліотеки і потреба в пересувках відпала.
Перед централізацією в районі було 40 сільських бібліотек. Всі вони стали філіалами центральної районної бібліотеки в 1977 році. Директором районної централізованої бібліотечної системи була призначена Зєвіна Олена Василівна.
Директором центральної бібліотечної системи з липня 1981 року була призначена Сніжко Людмила Максимівна, яка прийняла директорство від Зєвіної О.В. Сніжко Л.М. в 1960 році закінчила бібліотечний факультет Харківського інституту культури.
З 1997 по 2015 рік директором централізованої бібліотечної системи була призначена Сайно Людмила Василівна, яка до цього 18 років пропрацювала завідуючою відділом обслуговування центральної районної бібліотеки.
На даний час Хорольською централізованою бібліотечною системою, яка складається з центральної районної бібліотеки, районної бібліотеки для дітей та 21 сільських бібліотек-філій, опікується директор Левіна Оксана Володимирівна - енергійний, креативний, творчий керівник, талановита поетеса і сценарист. До районної бібліотечної системи входить ще 12 сільських бібліотек Клепачівської, Новоаврамівської та Покровськобагачанської об’єднаних сільських рад.

Палітурка

Кiлькiсть переглядiв: 347

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.