Мистецький анонс „Регіональна премія імені братів Шеметів”

На Лубенщині засновано Регіональну премію імені братів Шеметів https://lubnyrada.gov.ua/.../1619-uvaga-ogoloshuetsya....
Хто ж вони, наші земляки з Лубен? Матеріал взято за посиланням https://poltava.to/project/6556/
У реєстрі славетних українських родин, які у свій час вірою і правдою служили рідному краєві, почесне місце належить братам Шеметам з Лубен. Володимир, Микола та Сергій Шемети своєю жертовною працею на політичній та культурно-просвітницькій ниві у першій чверті ХХ століття зробили помітний внесок у відродження нашої державності, національної культури та духовності.
Родина відставного поручика, дворянина Михайла Казимировича Шемета на зламі ХІХ–ХХ століть була на Полтавщині досить заможною та впливовою. Шемети мали певний соціальний статус, були власниками ткацько-суконної фабрики, цегельного заводу, млина та олійниці, володіли 1000 десятинами землі на Лубенщині. Та на початку ХХ ст. говорили вже не так про статки представників цієї родини, як про їхні політичні погляди і національну свідомість, причому підстав для таких розмов було більш ніж достатньо.
1905 року брати Шемети Володимир та Микола заснували і видали перший номер часопису «Хлібороб». Часопис друкував матеріали переважно місцевого характеру, але разом із тим інформував про події на Київщині, Чернігівщині, Галичині, Одещині, в Петербурзі, Москві. Тут містилися, зокрема, статті історичного та загальнополітичного характеру, вірші Христі Алчевської, Ю. Буняка, Якима Самотнього. Видавці намагалися бути щирими перед громадою, і читачам це подобалося. А якщо так, розходився і наклад. Писалося в ньому дуже сміливо і гостро, тому і зрозуміло, що доля «Хлібороба» була передбачуваною, після виходу 5 чисел місцева влада газету просто закрила.
По-різному склалася подальша доля братів Шеметів. Микола Шемет після політичних переслідувань, судових процесів та перенесених психічних стресів наприкінці 1917 року покінчив життя самогубством. Володимир та Сергій брали активну участь у подіях Української революції 1917–1921 років, були серед фундаторів української громади у м. Лубни та відповідно гетьманської партії хліборобів-власників. Член Центральної Ради Володимир Шемет за радянської влади навіть деякий час працював у словниковій комісії Всеукраїнської академії наук. Але після звинувачень у націоналізмі та репресій помер 14 травня 1933 року в Києві.
Найдовше з братів прожив Сергій Шемет, близький приятель В’ячеслава Липинського. За порадою побратимів він вчасно зміг емігрувати за кордон, де тривалий час провадив активну громадську і політичну діяльність, залишаючись відданим гетьманцем до кінця своїх днів. Помер у далекому Мельбурні 5 травня 1957 року.
Полтавці пошановують пам’ять земляків-державників. Ураховуючи пропозицію громадськості, голова Полтавської обласної державної адміністрації своїм розпорядженням від 20 травня 2016 року №207 перейменував у обласному центрі провулок Інтернаціональний на провулок Братів Шеметів.
Кiлькiсть переглядiв: 12

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.